- приколювати
- —————————————————————————————прико́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приколювати — юю, юєш, недок., приколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось, проколюючи. 2) Убивати кого небудь, проколюючи тіло багнетом, кинджалом і т. ін … Український тлумачний словник
начіплювати — юю, юєш, недок., начепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. наче/плять; (тільки велику кількість) начіпля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Чіпляючи, навішувати на що небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. 2) розм. Надягати на себе що небудь. || розм.… … Український тлумачний словник
нашпилювати — юю, юєш, недок., нашпили/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Приколювати шпилькою. 2) Настромлювати, натикати на що небудь гостре або проколювати чим небудь гострим … Український тлумачний словник
переколювати — юю, юєш, недок., переколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. 1) Приколювати, підколювати що небудь іще раз, повторно або заново, по іншому. Переколювати стрічку. 2) Колоти чим небудь гострим усіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; колоти в… … Український тлумачний словник
підшпилювати — юю, юєш, недок., підшпили/ти, шпилю/, шпи/лиш, док., перех. 1) Приколювати шпилькою, підгинаючи, підбираючи. Підшпилити косу. 2) розм. Прикріплювати скріпками, булавками, приєднуючи до чого небудь. Підшпилювати документ до справи … Український тлумачний словник
приколоти — див. приколювати … Український тлумачний словник
приколювання — я, с. Дія за знач. приколювати … Український тлумачний словник
пришпилювати — юю, юєш, недок., пришпили/ти, пилю/, пи/лиш, док., перех. 1) Приколювати, прикріплювати що небудь за допомогою чогось загостреного. 2) кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого небудь у чомусь; ловити кого небудь на чомусь недозволеному … Український тлумачний словник
шпилити — лю/, лиш, недок., перех. і без додатка. Приколювати що небудь шпильками. || перен. Пильно розглядати, пронизувати поглядом кого , що небудь … Український тлумачний словник
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови